Ян Таксюр: Для тех, кто читать автора любит больше, чем на него смотреть

Для тех, кто читать автора любит больше, чем на него смотреть.

ПЛАЧ РОЗЧАРОВАНИХ, АБО ЛИСТ
ДО КОЛИШНЬОГО ДРУГА БАЙДЕНА

Привіт, хелло, чи як там треба?
(У нас компанія проста)
Та, пане Байдене, не гребуй,
А прочитай цього листа.

Дивились ми із побратимом,
Як ви із Путіним ля-ля.
І, знаєш, з посмішками тими
Ти виглядав, як друг Кремля.

Де лють, погрози чи атаки?
Де твердість в ру̀хах і словах?
Немов якась тендітна Псакі –
Увесь на нервах, на понтах.

Ганьба і сором перед нами!
Потеревенів і утік.
Та ти повинен був зубами
«Північний» гризти той потік!

Сказав, що ані ти, ні НАТО
Не стане військом над Дніпром.
А хто ж нас буде захищати?
Город і сад? Не ми ж з Петром!

Ну, розгубивсь (там хитрі гади)
Чомусь не зміг лягти кістьми.
Так подзвони! Проси пораду
В Петра, у мене чи куми.

Не впала б, Джозефе, корона,
Набрав би нас у «Київстар».
Так ні! Якомусь там Макрону
Дзвонив, дзвонив! А це зашквар!

Байдюнчик, любий, якщо чесно,
Немає вищої мети,
Ніж захист наших інтересів.
І це збагнуть повинен ти…

Отак писали ми в «Колибі»,
Аби розсіяти пітьму.
І раптом голос, з неба ніби:
– Скажіть-но, хлопці, а чому?

Чому, з якого переляку,
Під ваши стони та виття
Сини Гудзону й Потомака
Ладнать повинні вам життя?

Оце образа, так образа!
Так, слухай, невідомий глас:
– Тому що (вік не бачить газу)
Немає в світі краще нас!

Сиділи вдвох, дивились вгору,
Скрізь необроблена земля…
– Виходить, в небі теж є ворог?
– І там запроданці Кремля.

2021.

Эта запись также доступна в Facebook автора.